Закінчилися попередні забіги на 3000 метрів серед жінок на зимовому чемпіонаті світу з легкої атлетики у Стамбулі. Аби потрапити до фіналу цієї дисципліни дівчатам потрібно було фінішувати у четвірці перших у своїх забігах. Донеччанки Наталя Тобіас та Світлана Шмідт легко впоралися з цим завданням, фінішувавши третіми у своїх забігах з результатами 9:01.76 та 9:12.39 відповідно. Найкращий показник у першому раунді в активі ефіопської стаєрки Джелете Бурки 9:01.32сек.
«Головне було вибрати правильну позицію і вчасно спуртувати, – сказала після фінішу Світлана Шмідт. – Фізично забіг дався доволі легко. Тактично – ще потрібно набиратися досвіду. В принципі на швидкий темп у забігові ми і не розраховували, але кілька кіл очолити забіг мені все ж таки довелося, аби бодай якось підняти темп бігу. Я ще можу сподіватися лише на спринт останніх 400 метрів. І справа не в тому, що я сумніваюся у своїх швидкісних здібностях, а в тому, що змагатися у першому колі довелося одразу зі світовою рекордсменкою Месерет Дефар і ще кількома доволі сильними спортсменками. Контролювати їх увесь забіг – нелегко насамперед психологічно. Але головне, що перше коло змагань вже подолано успішно.»
«Для мене біг у першому колі видався досить некомфортний, хоча фізично я почувалася доволі впевнено, – резюмувала після фінішу Наталя Тобіас. – Постійно натикалася на суперниць під час забігу. Та й штовханини вистачало. Кілька разів мене суперниці так підштовхнули, що я ледь не вилетіла з доріжки. Через цю суєту довелося чималий відрізок дистанції протриматися « у хвості». Але в переламний момент чітко виконала завдання і настанови тренера. Головна з них – не відпускати суперниць далеко. У своїх можливостях швидко спуртувати я не сумнівалася. Більше переймалася внутрішніми відчуттями. Адже підготовка у нас склалася не зовсім так, як хотілося. Справа в тому, що на навчально-тренувальному зборі у Кисловодську на не пощастило з погодою. Півтора місяці ми тренувалися по коліна у снігу. Та й готуватися до сезону я почала тільки з листопада, а до цього лікувалася на грязях у Євпаторії. Ми не робили спеціальної підготовки на зиму. Саме тому тренер вирішив, що замість моєї коронної півторашки я виступатиму на дистанції 3000м. Хоча відверто кажучи, на вдвічі коротшій дистанції я почуваюся більш впевнено. Адже на чемпіонаті світу я вперше виступаю з бігу на 3000 метрів. Тепер головне – відновитися до фіналу і налаштуватися на боротьбу. Біг там може бути як швидким, так і повільним. Мені б більше підійшла тактика повільного бігу зі швидким фінішем. У такій ситуації я можу поборотися за високі місця.»
Можливість розміщення актуального коментаря здійснена завдяки нашому роумінг-партнеру – компанії міжнародного мобільного зв’язку EUREKA.
