Марія Рємєнь: «Хотіли пройти зимовий сезон малими жертвами»

380
7,16 с – саме на такій позначці зупинився секундомір після фінального забігу на 60 метрів у жінок під час командного чемпіонату України у Запоріжжі. Ці секунди, а разом з ними і повторення найкращого результату сезону у світі, показала Марія Рємєнь. З таким самим часом цього року бігла і німкеня Верена Зайлер.

 
Кілька днів тому у Волгограді Марія перемогла на змаганнях на Кубок губернатора. Зараз у планах спортсмени – кілька міжнародних стартів, а от участь про у чемпіонаті Європи у приміщенні говорити поки що зарано.
 
«Як вдається протягом настільки тривалого часу залишатися на піку форми?» – з таким питанням звернулася до переможниці. Секрет виявився легким і надзвичайно складним одночасно:
 
– Потрібно дуже багато тренуватися. Дуже багато! – розповідає Марія Рємєнь. – Але коли займаєшся улюбленою справою, то насолоджуєшся цим, намагаєшся навіть у найважчих тренуваннях знаходити щось хороше. Дуже сильний додатковий стимул – перемоги. Вони надихають на те, щоб бігти все швидше, вигравати у темношкірих спортсменок, боротися з лідерами світової та європейської легкої атлетики. Та і самолюбство, амбіції – така річ, яка надає багато сил.
 
Настільки потужний старт зимового сезону означає, що чемпіонат Європи у Гетеборгу стоїть у вашому календарі?
 
Насправді, ми до нього не готувалися. Хотіли з тренером пройти зимовий сезон малими жертвами. Я і тренуватися почала лише у жовтні. Подивимось, яким буде результат і що вирішить тренер. Від мене у цьому питанні взагалі нічого не залежить. Як тренер скаже, так і буде. Але повторюсь, спочатку ми не планували участі у чемпіонаті Європи.
 
А які турніри заплановані?
 
Попереду серія комерційних стартів, першим з яких стане турнір «Русская зима» 3 лютого у Москві.
 
Як проходила підготовка до сезону?
 
У нас був збір у Євпаторії, а решту часу готувалися вдома. У Запоріжжі хороший манеж, тут є усі умови, і для зимового сезону нам цього цілком вистачає.
 
А ейфорія після Олімпійських ігор ще довго тривала?
 
У мене були змагання до 10 вересня, потім відпочила на морі. Сезон був дуже довгим, і для організму складно протягом тривалого часу витримувати такі навантаження. Тому на жовтневому зборі ми робили багато розминок, плавали у басейні і відновлювалися. Вирішили, готуватися до сезону «м’яко».
Попередня статтяІгор Бодров: «Спочатку результат – потім розмови»
Наступна статтяУ Запоріжжі завершився командний чемпіонат України з легкої атлетики і Кубок України з багатоборств