Михайло Яворський – про враження від чемпіонату світу

265
Михайло Яворський перед поїздкою в Донецьк говорив, що зможе вибігти з 48 секунд. На жаль, в першому колі втілити в життя задумане не вдалося. І хоч спортсмен пробіг близько до свого особистого рекорду, в півфінал не вийшов. В естафеті Михайло доклав усіх зусиль для того, щоб вивести команду в фінал. Він майже наздогнав суперників, але до наступного кола не вистачило кількох позицій.

 
 
Після естафети спортсмен поділився враженнями від свого виступу на юнацькому чемпіонаті в Донецьку.
 
«В естафеті прагнув зробити все, що від мене залежить. Спочатку біглося легко, потім все складніше. Ми підвели естафету, потрібно було фінішувати хоча б у трійці, – досить самокритично почав Михайло Яворський. – Спочатку думав, що чемпіонат світу вдома відрізнятиметься від тих, які проводяться за кордоном. Місяць тому в Донецьку проводили міжнародну матчеву зустріч, так звані тестові змагання. Але тоді геть усе було інакше. Коли зараз вийшов на стадіон, здалося, що ніколи тут не був. Трибуни прикрашені, великий екран, електроніка, багато нових облич з усіх країн світу. Це вперше щось схоже в моїй кар’єрі. Коли стояв на старті і мене знімала камера, навіть помахати не зміг. Я злякався, не буду приховувати.
 
В індивідуальному виді мені найскладніше далася ділянка дистанції після виходу з другого віражу. Прискорення на фінішній прямій – моя коронка. А тут мене так затиснуло. що ледь біг.
 
Чемпіонат України – це не чемпіонат світу. Тут зовсім інакші швидкості, немає часу на те, щоб обдумати те чи інше рішення. Проте дещо позитивне все ж було. Я був задоволений тим, що вже в першому колі показав результат рівня майже особистого рекорду. Я ніколи так швидко не починав. Зазвичай це було секунд 50, а тут почав з 48,67. З одного боку було складно, але потім на тренуванні так розбігався, що мене несло доріжкою. Думаю, якби вийшов у півфінал, то 48 секунд точно розміняв би. А можливо, й 47. Зроблю це вже наступного разу.
 
Спортсмени скаржилися на те, що тут м’яка доріжка? Це вже не так і важливо. Насправді, це все «відмазки». Подивіться на американців та спортсменів з Ямайки. Їм байдуже, яка доріжка, вони навіть по бетону зможуть пробігти. Бігти можна по будь-якій доріжці. Все залежить від людини, а не від треку».