Цими днями у Тбілісі триває Європейський юнацький олімпійський фестиваль. Його гостем у перші дні змагань був президент ФЛАУ, перший заступник Міністра молоді та спорту, віце-президент НОК України Ігор Гоцул.
Ми не дарма перерахували зараз усі посади Ігоря Євгеновича. Адже візит до Грузії був пов’язаний з усіма трьома його напрямками діяльності.
– В подібних поїздках тісно переплітаються інтереси і легкої атлетики, і НОКу, і Мінмолодьспорту, – розповідає Ігор Гоцул. – Що стосується легкої атлетики. Вона не дарма вважається Королевою спорту. Це визнання лідерських функцій нашого виду спорту, і не лише за кількістю медалей, які розігруються на Олімпійських іграх. Тому не дивно, що у Тбілісі відбулася дуже велика кількість заходів, пов’язаних з майбутнім легкої атлетики.
Як залучити глядача на легку атлетику
Зокрема, відбувся семінар, присвячений розвитку та принципам управління легкою атлетикою. Одна з головних його тем – сучасні вимоги до організації проведення змагань. Легка атлетика думає над тим, як вдосконалити, зробити більш цікавими для потенційного глядача свої змагання. Як їх подавати, як їх зробити більш видовищними, підігріти інтерес телебачення у різних країнах. Це стосується як традиційних стартів – чемпіонатів світу, континенту, країн, так і різноманітних пробігів, інших масових позастадіонних видів. Наша делегація взяла для себе звідти дуже багато цікавого та корисного. Нажаль, в Україні майже не має традицій проведення змагань з орієнтацією на глядача. Це є серйозним недоліком спорту в нашій державі. Навіть в плануванні ми далеко не завжди орієнтовані на те, щоб залучити глядача. Над цим працює і ФЛАУ, про це ми розмовляємо з організаторами змагань, регіональними федераціями, держслужбами. Але на жаль процес йде повільно через достатньо глибокі ментальні установки, які дісталися нам з минулого, коли цьому взагалі не приділяли уваги, не вважали важливим. Інформація, яку ми привезли з цього семінару, буде поштовхом, щоб краще працювати у цьому напрямку.
Заходи ЄА наступного року прийдуть в Україну?
Також ми обговорили з керівництвом Європейської Атлетики наші майбутні стосунки, зокрема, питання проведення в Україні міжнародних заходів.
– Декілька тижнів тому ви були у Таллінні на молодіжному чемпіонаті Європи, розмовляли з керманичами ЄА на цю тему, і отримали відповідь, що необхідно зачекати, поки ситуація в Україні не стабілізується…
– Так, і зараз стало можливим повернення до перемовин на цю тему. Зокрема, ми обговорили можливість проведення наступного року в Україні засідання Комітету розвитку ЄА, а також засідання Ради ЄА. Ми перейшли до наступного етапу, говоримо про те, які саме заходи можемо взяти на себе. Визначили поки що ці два, і будемо рухатися далі.
Естонські спортінтернати, як взірець для наслідування
Окрім цього, Європейський юнацький фестиваль – це місце зустрічі представників національних олімпійських комітетів. В Тбілісі проходила велика кількість різноманітних заходів та переговорів щодо співробітництва між НОКами. Наприклад, НОК України підписав зараз з НОК Естонії договір про співробітництво. Декілька місяців тому ми були з Сергієм Бубкою в Естонії і ознайомилися з позитивним досвідом трансформації пострадянської моделі в європейську, яку пройшла система спорту в Естонії. В цьому процесі значну роль відіграв саме НОК. При цьому, зберіглося багато речей, притаманних радянській моделі, щоправда трохи в іншій якості. Наприклад, в Естонії продовжують працювати спортивні інтернати, але вже як приватна ініціатива – вони передані в управління приватним компаніям. Це призвело до того, що робота інтернатів стала більш ефективною, а умови, в яких перебувають вихованці – більш відповідають сучасним. Більш того, завдяки такому підходу значна частина коштів, які забезпечують діяльність інтернатів, надходить від комерційної діяльності самих інтернатів. Ефективно використовуються площі, надаються різноманітні платні послуги. Таким чином, не лише на бюджеті лежить відповідальність, хоча він також в значній мірі це підтримує.
– Заняття в цих інтернатах для дітей безкоштовні?
– Для дітей, які залучені як талановиті спортсмени – безкоштовні. Але якщо хтось хоче направити сюди на навчання свою дитину, яка не пройшла конкурс, може це зробити за гроші. І дитина займатиметься там, отримуватиме все необхідне. Дуже цікава модель. Так що підписаний договір – це не формальний вислів поваги один до одного, а конкретна дія, направлена на обмін інформацією.
Перевага Бубки
– Зараз левова частка зусиль ФЛАУ присвячена виборам президента ІААФ, які відбудуться менш ніж за місяць. Певно, і у Тбілісі було проведено роботу у цьому напрямку?
– Так, багато зустрічей, бесід, переговорів було присвячено якраз цьому аспекту: просувати Сергія Бубку, переконати наших колег з інших федерацій підтримати нашого кандидата у Пекіні 19 серпня.
– Ми підписали договір з естонським НОКом, але в той же час декілька днів тому пройшла інформація, що Федерація легкої атлетики Естонії оголосила про свою підтримку суперникові Бубки – Себастьяну Кое. Вас не засмутила ця новина?
– Це дві різні речі. Це і є демократія. Є позиція Національного олімпійського комітету Естонії, дуже тісне співробітництво на рівні НОКів двох країн. Проте це не означає, що усі вишикувалися струнко і виконують єдину команду. Федерація легкої атлетики Естонії – самодостатня організація, і вона має право на власну думку. Вона обумовлена низкою об’єктивних та суб’єктивних факторів. Ми знали про таку позицію естонської федерації, це не було для нас сюрпризом. І це ніяк не відобразиться на стосунках наших країн, Національних олімпійських комітетів та легкоатлетичних федерацій. Ми поважаємо один одного, ми будуємо наше співробітництво на певних принципах, серед яких і принцип поваги до чужої думки. І найголовніше, що в цій ситуації така позиція естонської федерації нас не дуже засмучує, бо за підрахунками і нашими, і наших колег зі світу легкої атлетики, на сьогодні Сергій Бубка лідирує як кандидат за кількістю голосів і в Європі, і у світі. Тому ми достатньо оптимістичні.
Наступного року УТЗ можуть пройти в Грузії
Також для ФЛАУ було важливо побувати в Тбілісі, щоб цим віддати данину поваги нашим колегам з Федерації легкої атлетики Грузії, оскільки наш друг, її президент Алекс Ахвледіані є виконавчим директором оргкомітету Юнацького олімпійського фестивалю. Ця посада – визнання його як спортивного менеджеру, та визнання ролі федерації у цьому русі. Між нашими федераціями існує дуже тісне співробітництво. Наші грузинські колеги та друзі дуже багато допомагали нам у цей важкий період. Зокрема, був спеціально організований учбово-тренувальний збір за рахунок коштів грузинської сторони для спортсменів з Донецької та Луганської областей.
До Європейського олімпійського фестивалю у Грузії побудували декілька нових спортивних об’єктів, зокрема і легкоатлетичних. Ми обговорили можливість проведення там учбово-тренувальних зборів українських атлетів. Знайдені деякі рішення, які наступного року будуть обов’язково реалізовані. Нам не вистачає альтернативи тимчасово окупованому Криму, а проводити УТЗ в умовах м’якого клімату проводити дуже необхідно.
– Це буде на побережжі чи у горах?
– Ми вели мову і по Тбілісі, і по Батумі. І там, і там створені можливості, якими ми наступного року обов’язково скористаємося.
– Бази, які зараз з’явилися у Грузії, за чий кошт були побудовані?
– За рахунок держави та спонсорів. Звичайно, напрошується запитання: чому будувала держава? Тут спрацьовує наступне: щоб спорт взагалі, чи якийсь вид спорту зокрема прикував до себе увагу, і щоб на нього виділялися кошти, достатньо ефективним засобом є проведення в країні міжнародних заходів. Хоча грошей завжди не вистачає, під щось важливе для країни вони завжди знаходяться кошти. І тому керівництво Грузії, коли країна отримала право проведення Олімпійського фестивалю, зрозуміло, що необхідно будувати такі об’єкти. Гроші знайшлися, оскільки на це була політична воля.
Три легкоатлетичні складові НСК «Олімпійський»
– Ми бачили викладені на вашій сторінці Facebook фотографії нових легкоатлетичних споруд. Також бачили коментарі під світлинами: коли у нас такий легкоатлетичний стадіон з’явиться?; у Києві метати не має де; там не має де бігати; там умови жахливі для тренувань…. Так все-таки – коли з’явиться?
– Ми маємо розуміти, що в результаті окупації та військових дій втрачена велика кількість спортивних об’єктів, зокрема легкоатлетичних, в які вкладалися великі кошти і державні, і федераційні, і з інших джерел. В один момент країна, яка знаходиться у стані війни, не може створити цьому альтернативу. Але я далекий від подібних песимістичних настроїв і не вважаю правильними і конструктивними підходами казати: все пропало, все погано. Не дивлячись ні на що, ми намагаємося рухатися в наміченому напрямку. Зокрема, минулого року введені в експлуатацію декілька стадіонів, один з яких, в Кіровограді, сьогодні є рятувальною паличкою, щоб легкоатлетичні змагання взагалі у нас проводилися, бо альтернативи у нас сьогодні не має. Зараз повним ходом триває реконструкція стадіону в Луцьку. Зовсім нещодавно були реконструйовані стадіони в Іллічівську, Олександрії, Черкасах, в Любешіві на Волині. Був реконструйований київський легкоатлетичний манеж на Березняках. Зараз тривають роботи по реконструкції двох стадіонів у Києві. Мінмолодьспорту оголосило тендер для закупівлі інвентарю та обладнання на НСК «Олімпійський». Як тільки тендер буде проведено, ми зможемо повноцінно повернутися на головну спортивну арену країни. Минулого року ми провели на ній перші легкоатлетичні змагання після 8-річної перерви. Але поки що інфраструктура НСК «Олімпійський» не дозволяє нам проводити на ньому змагання рівня чемпіонату України серед дорослих, там недостатньо сучасного легкоатлетичного інвентарю. Зараз Міністерство, за ініціативи ФЛАУ, оголосило конкурс, на серйозну суму буде закуплено інвентар. Після цього ми будемо мати більше можливостей на НСК «Олімпійський». Зараз також готуються документи та проекти під те, щоб привести до ладу верхнє поле, а також окремо обладнати сектор для метань.
– В тому числі і довгі метання, молот?
– Так, для всіх метань. Є проект окремо облаштованого метального містечка. Взагалі, на НСК «Олімпійський» передбачено наявність трьох легкоатлетичних об’єктів: основне ядро стадіону з повним комплектом обладнання, розминочний стадіон, який ми звикли називати «Атлет», також з повним комплектом обладнання, і метальне містечко. Щодо останнього – сьогодні вже підготовлено проект і ведуться підготовчі роботи, щоб найближчим часом запустити тендер по його будівництву. Потрібно розуміти, що це не можна зробити рухом пальцю. Це – мільйонні витрати, необхідність пройти безліч узгоджень, провести тендери, пройти все, що передбачено чинним законодавством. Але після цього ми зможемо повернути НСК «Олімпійський» для повноцінного легкоатлетичного циклу.
