30 років легендарному стрибку Рудольфа Поварніцина

47
Сьогодні, 11 серпня, виконується рівно 30 років, як людина самотужки подолала висоту 2 м 40 см. Зробив це у 1985 році в Донецьку на Кубку СРСР український стрибун у висоту Рудольф Поварніцин.
 
Ось як описані події того знаменного для світової легкої атлетики дня на сайті «Донецк: история, события, факты».
 
“Спекотний серпень, Поварніцин – на чергових змаганнях з завданням виконати норматив майстра спорту міжнародного класу, тобто 2.29. Конкуренція невелика, а тому квитки на протяг придбані заздалегідь. Володимир Кіба, тренер спортсмена, знервовано поглядав на годинник. Рудольф щойно взяв висоту 2.25, до потягу залишалося 40 хвилин. Планку, яку підняли на висоту 2.29, було підкорено. Кіба полегшено зітхнув, завдання виконане, можна квапитися на вокзал. Але Поварніцин не хоче їхати, він вірить, що щось має відбутися. «Їдьте без мене, я доберусь». Спортсмен рішучий, як ніколи, він залишається. Висоту 2.32 взято, за підказкою тренера планку піднято на 2.35. Є!!!
 
До цього Рудольф був спокійний, але тепер помітно зрадів, та ще й по радіо оголосили, що повторено рекорд УРСР, встановлений екс-чемпіоном світу Володимиром Ященком. Настав час замовляти нову висоту.
 
Логіка підказувала, що потрібно ставити 2.38, це буде новий рекорд Європи. Але азарт бере своє. Пролунали улюблені слова радянського спортсмена Рудольфа Поварніцина: «Вперед і з піснею. 2.40!!!» А на стадіоні у цей час усю увагу і глядачів, і фотокореспондентів, було прикуто до іншого сектору – зі стрибків з жердиною, де стрибав Сергій Бубка.
 
В секторі для стрибків у висоту планку встановлюють на 2.40. Перша спроба не вдалася. Розбіг перевірено, все вірно, але атлет вирішив не стрибати. Так роблять деякі спортсмени, ніби прицілюючись. Друга спроба результату не принесла. Тренер підійшов до огорожі й почув: «Я дуже втомився, в мене не має сил». «Усього одна спроба, знайдеш! Зроби її, не думай про цифри. Радій стрибку, в тебе все гарно виходить. Сьогодні ти вже все зробив. Залишилася одна спроба», – пролунало у відповідь. Розбіг, чистий технічний стрибок, і маловідомий на той час радянський спортсмен Рудольф Поварніцин стає рекордсменом світу. Висоту 2.40 взято!
 
 
Це був лише початок. Телеграми і листи з поздоровленнями йшли нескінченним потоком. Китайські, шведські, японські репортери шукали зустрічі зі спортсменом. Шведи знімали стрибки на відеоплівку, вираховуючи траєкторію стрибків…”
 
Так, це був лише початок. Потім були нові перемоги Рудольфа Поварніцина, нові здобутки, найцінніший серед яких – бронзова нагорода Олімпійських ігор-1988 у Сеулі.