Сьогодні збірна України з легкої атлетики вирушила до Белграду (Сербія), де вже 3-5 березня відбудеться головний старт зимового сезону – чемпіонат Європи у приміщенні.
Напередодні відльоту ми поспілкувалися з державним тренером з легкої атлетики В’ячеславом Тиртишником.
– З 32-х українських атлетів, які виступатимуть на чемпіонаті Європи, чимало молодих, кому ще не має й 20-ти років. Наскільки у цієї молодої команди високі амбіції на Белград, і чим вони підкріплені?
– Дійсно, команда у нас значно омолодилася у порівнянні з Ріо, але є й ветерани. Ми в паспорт – хто старший, хто молодший – ніколи зазирати не будемо, на першому місці при формуванні складу збірної у нас стоять результати. Але наша мета – в перший рік нового олімпійського циклу максимально омолодити команду. Щоб юні атлети, через досвід виступів на чемпіонатах Європи та світу, вийшли на високий рівень до Олімпійських ігор в Токіо-2020.
Тим не менш, команда зараз у нас зібралася серйозна, семеро спортсменів за результатами цього сезону входять у своїх видах до трійок найкращих у Європі. Тому, завдання здобути нагороди у Белграді ми перед собою ставимо.
– Скільки саме?
– Про кількість говорити не буду, але здобувати їх є кому. Для лідера світового сезону у п’ятиборстві Аліни Шух, яка місяць тому встановила новий юніорський світовий рекорд, це будуть перші дорослі міжнародні змагання такого високого рівня. Перед нею ми ніяких завдань не ставимо. Аліні зараз головне – пристрілятися, набратися досвіду у боротьбі з зірками світового рівня.
Взагалі, за наявною інформацією, у Белграді збереться дуже серйозний склад учасниць. Але наші дівчата також нівроку. Олеся Повх показує класні результаті цієї зими на 60-метрівці, сильна у нас трійка висотниць, Марина Килипко (стрибки з жердиною) перебуває у гарній формі, дівчата з бігу на 800 метрів. І це ще не повний перелік. Одним словом, боротися за медалі є кому.
– Наразі в Україні дуже висока конкуренція, зокрема, у жіночих стрибках у висоту.
– Так, ми маємо чотирьох атлеток, які показують дуже гарні результати. При тому, що вони всі ще молоді. Навіть Оксану Окунєву, яка досвідченіша за Ірину Геращенко, Юлію Левченко та Юлію Чумаченко, ще рано записувати до ветеранів. Ситуація, яка зараз склалася у цій дисципліні, мені нагадує кінець 90-х – початок 2000-х років, коли у нас також була шалена конкуренція у жіночих стрибках у висоту. І саме ця внутрішня конкуренція подарувала нам олімпійські медалі Віти Стьопіної та Інги Бабакової, солідні результати тоді також показували Віта Паламар та Ірина Михальченко. На мою думку, аналогічна ситуація має повторитися і зараз.
– Те, що відмовилася виступати на чемпіонаті Європи олімпійська призерка з потрійного стрибка Ольга гладуха, вас засмутило?
– Я вважаю, що Ользі потрібно було їхати до Белграду. Вона могла у Сербії поборотися за медаль. З технікою трошки є зараз проблеми, але фізична форма гарна. Проте, це її рішення, і ми маємо його поважати. Ольга своїми досягненнями показала, що нікому нічого не має доводити.
Фото Олесі Ковальчук
