(с)European Athletics via Getty Images
Українка Юлія Левченко стала переможницею у номінації «Зірка, яка сходить» в Європі за підсумками 2017 року. Нагороду вона отримала 14 жовтня на церемонії нагородження ЕА GoldenTracks у Вільнюсі.
Перший повноцінний сезон на дорослому рівні Левченко провела так, ніби змагалася з найсильнішими все життя. Ще взимку, на одному з комерційних турнірів – Banskobystricka latka – вона перемогла олімпійську чемпіонку Рут Бейтіа. Краще тоді виступила лише подруга Юлії – Ірина Геращенко. Поза сумнівом, той турнір додав упевненості у своїх силах обом дівчатам. Зіграв роль і досвід, адже Левченко, будучи ще юніоркою, брала участь і у дорослому чемпіонаті світу, і в Олімпійських іграх. Але найголовніше – це характер Юлії, її працьовитість, не по рокам розсудливий підхід до всього, що відбувається у секторі і поза ним, і просто фантастична взаємодія і непідробна довіра до тренера – Ірини Григорівни Пустовойт.
«Дорослі» успіхи Юлії на офіційному рівні почалися з чемпіонату Європи у приміщенні. У березні в Белграді вона стала бронзовою медалісткою змагань. Відео з її емоціями облетіло весь світ і ще більше додало популярності і привернуло увагу до неймовірно красивої і по-спортивному сильної дівчини.
З молодіжного чемпіонату Європи Левченко повернулася з золотою медаллю. Той виступ дався їй нелегко: вже під час перебування у Бидгощі Юлія дізналася про смерть відомого українського журналіста Олександра Мащенка, який зіграв у її спортивному житті, як і в житті багатьох атлетів, величезну роль. Ту перемогу вихованка Ірини Пустовойт присвятила саме пам’яті Олександра. І досить символічно, що 14 жовтня, у Вільнюсі ЕА відзначила нагородами саме цих двох людей.
Чемпіонат світу у Лондоні став новим викликом для Левченко. З одного боку, вона вже виконала основні покладені на неї завдання, у 19 років вигравши чемпіонат Європи U23. З іншого, вона мала високі шанси на нагороди. Розуміла це і тренер. Більше того, попри слова скептиків, вона знала, що її дівчата можуть стрибати на висоту двох метрів. І бачила, що Юлії це під силу вже нинішнього сезону. Ірина Григорівна почала готувати Левченко до цього плавно, нічого не говорячи прямо. Лиш за кожної нагоди, дуже природньо, вселяла віру у її можливості. Вже потім Юлія пригадала всі ті діалоги і зрозуміла, що все було невипадково. «А на той момент у мене і в думках не було, що ви мене готуєте до двох метрів», – зізнавалася вона.
У Лондоні Левченко подолала 2,01 м, стала срібним призером змагань і встановила черговий молодіжний рекорд України. А на завершення сезону Юлія стала другою у фіналі «Діамантової ліги».
***
Нагадаємо, до числа претендентів на звання «Зірка, яка сходить» серед жінок ЕА включила ще двох українок – Аліну Шух і Ярославу Магучіх. А серед чоловіків – Михайла Кохана. І це визнання українських атлетів, звісно, дарує надзвичайно оптимістичні перспективи вже у недалекому майбутньому.
Фото (с)European Athletics via Getty Images
