Тетяна Петлюк: «Коли дивилася виступ Жульжик, мурашки бігали по шкірі»

300

Світлані Жульжик лише 18, проте вона вже виконала норматив для участі в чемпіонаті Європи в приміщенні. Те, до чого атлетка йшла впродовж сезону, вона втілила у півфіналі чемпіонату України в приміщенні.

У своєму півфінальному забігу Жульжик з перших метрів дистанції вийшла вперед і надалі змагалася лише з часом. З цієї дуелі Світлана вийшла переможницею – 2:05.35 хв.

Відразу після півфіналу ми зв’язалися з призеркою чемпіонатів світу і Європи з бігу на 800 метрів у приміщенні Тетяною Петлюк, яка цього року не виступає на чемпіонаті України, і попросили прокоментувати забіг.

– Я дуже пишаюся Світланою! Коли дивилася на її виступ, у мене мурашки бігали по шкірі. Я так кричала, що мене навіть син заспокоював, – не приховує емоцій Тетяна Петлюк. – Ця дівчинка – справжній боєць. Вона не скиглить, що нема з ким бігти, а виходить і робить це, нікого не чекаючи. Нічого не боїться. Вона нагадує мені мене в молодості.

Світлана – справжній талант. Вірю, що за нею майбутнє нашої країни. Я не кажу саме про Олімпійські ігри в Токіо. Не знаю, чи можливий такий стрибок у результаті вже до літа. Але думаю, на її честь ще багато разів підніматиметься прапор нашої країни.

Ви і зараз щоразу, виходячи на доріжку, намагаєтеся боротися за результат, чи не так?

Так, пам’ятаю, як я у 2019 році я боролася за норматив, щоразу виходила на старт і попри свій вік постійно бігла, ніби востаннє. І хочеться, щоб так викладалися всі. Хочеться бачити таку мотивацію в інших. Натомість не хочеться бачити, як люди бережуть сили в забігах. Ми ж готуємося до чемпіонатів Європи, світу, Олімпійських ігор. А там потрібно буде викладатися в кожному колі. І чемпіонат України – це репетиція таких турнірів!

На дистанції 800 метрів у нас всі лідерки – бійці. Всі біжать. І сьогодні це показали і Світлана Жульжик, і Анастасія Рємєнь, які нікого не чекали.

Я також сподівалася на високі результати з бігу на 1500 метрів, адже дівчата добре готові і їм потрібні нормативи. Але коли побачила біг, то засмутилася. Бажаю спортсменкам взяти приклад зі Світлани Жульжик і у фіналі так само вперто й наполегливо боротися, реалізувати себе і таки виконати нормативи. Адже ми тренуємося для того, щоб не лише вигравати титули чемпіонок України, а й показувати високі результати.

Таню, а чому ви пропускаєте цей чемпіонат України? Інформація про те, що ви восени серйозно перехворіли на коронавірус, правдива?

Так. Спочатку я не розпізнала хворобу. А коли вже не була заразною, почалися сильні ускладнення. Це був листопад, пік пандемії в Україні. Хворих було дуже багато, лікарні переповнені, ледь вдалося туди потрапити.

Чотири дні, поки стан був критичний, я провела в лікарні. Лежала під маскою. Але складно було ще й психологічно: ввечері ти чуєш, як за стіною стогне і кричить людина, а зранку дізнаєшся, що вона померла. І при цьому ти сама не розумієш, у якому ти стані.

Коли вже могла обходитися без маски, мене виписали. Ще місяць я лежала вдома, прикута до ліжка. Не могла виходити на вулицю; коли вставала, у мене підкошувалися ноги і я падала. Тижні через чотири пішла з подругою прогулятися в ліс, йшли дуже повільно, але відчуття було таке, що ще два кроки – і втрачу свідомість.

Коли почала бігати, ще місяць «трусила» кроси по сім хвилин, пульс доходив до 180 і я мусила переходити на крок, щоб він знизився хоча б до 140. Але ми не форсували підготовку. Я весь час була під наглядом лікарів, регулярно здавала аналізи, до цього часу постійно роблю кардіограму. Ми плавно проходили період відновлення – і потім я різко повернулася у форму.

Плани на Олімпійські ігри залишаються в силі? Влітку ми вас знову побачимо на доріжці?

Навіть раніше. Я б уже зараз могла поїхати на чемпіонат України і показати час 2:05-2:06, але це був би разовий біг, а потрібен запас міцності. Їхати на чемпіонат Європи, щоб вилетіти в першому колі, для мене теж не стимул і не досягнення. Тому не бачили сенсу форсувати форму. Ми готуємося на літо, але планую також виступити на Меморіалі Батруха і Юшка та на Battle Mile.