Світлана Жульжик: «Якби я була в іншого тренера, цього результату могло й не бути»

689

Вже у півфіналі чемпіонату України з легкої атлетики в приміщенні 18-річна Світлана Жульжик встановила особистий рекорд і виконала норматив для участі в чемпіонаті Європи в приміщенні. Не дивно, що у фіналі суперниці намагалися тягнутися за Світланою і, як результат, більшість з них встановили найвищі досягнення у кар’єрі. А Жульжик упевнено перемогла і здобула титул чемпіонки (2:05.55 хв).

– Цього року чемпіонат відбувається на найкращому рівні: дуже подобається трансляція, все добре організовано. З усіх змагань, які цього року відбувалися в Україні, ці були для мене найвдалішим, – розповідає після фінішу Світлана Жульжик. – Звісно, погано, що нема з ким бігти на високий результат. У нас здебільшого або максимальні результати, або не дуже високі.

За рахунок чого вам вдається так прогресувати?

Можливо, фізично я була готова до цих результатів і раніше, але морально було важко бігти зі старшими. Я виступала в юнацькій категорії, потім лиш почала змагатися з юніорками. На всіх стартах у мене була мінімальна кількість суперниць з високими результатами. Коли їхала на міжнародні турніри, не розуміла, як бігти в компанії, як виходити з тієї чи іншої ситуації, адже у мене не було такого досвіду в Україні. Сподіваюся, влітку в нас уже буде вища конкуренція, адже цю зиму багато хто пропускає.

Наскільки велику роль у вашому спортивному житті відіграє тренерка Тетяна Фнічук?

Якби я була в іншого тренера, цього результату могло й не бути. Тетяна Леонідівна настільки тонко відчуває свою роботу, відчуває мене. Все до найменшої дрібниці. Вона, напевно, десь навіть знає мене краще, ніж я сама. Зараз я вже більше вмію поводити себе на доріжці, виходити з різних ситуацій, а коли була менша, взагалі не розуміла, як бігти 800 метрів, і саме завдяки тренерці почала вчитися цьому та наполегливості.

Ваші результати настільки стрімко зростають…

Не скажу, що аж надто стрімко, адже дехто з моїх однолітків за кордоном біжить за 1:59 (посміхається), але в порівнянні з українками, так. Хоча… З одного боку, стрімко, а з іншого, поступово. Робити це поступово якраз важливо, щоб з кожним роком ми набиралися сили й мудрості. Форсувати підготовку точно не потрібно. Всьому свій час, і зрештою я думаю вийти на шикарний результат.

Наскільки розумію, всі ставки ви робите вже на Олімпійські ігри в Парижі, не в Токіо?

Вважаю, що 18 років – це ще дуже мало для Олімпіади. Та й результат у мене не настільки близький до нормативу. Хоча все можливо.

Попереду в мене чемпіонат Асоціації Балканських легкоатлетичних федерацій у приміщенні та чемпіонат Європи в приміщенні. Це буде для мене хороший досвід. Думаю, мені буде корисно зробити цей старт, відчути нарешті цю компанію і показати якомога вищий результат.