20 серпня на чемпіонаті Європи розіграли останні два комплекти медалей зі спортивної ходьби. Скороходи й скороходки змагалися на дистанції 20 км. За вісім кілометрів до фінішу у змаганнях серед жінок у лідируючій групі йшли відразу дві українки – Людмила Оляновська й Ганна Шевчук. Олена Собчук хоч і втратила контакт з лідерами, проте не надто далеко їх відпустила й ще мала шанси наздогнати. Проте далі такий позитивний сценарій для України почав змінюватися на дещо інший.
Ганна Шевчук отримала три попередження й була змушена зайти на двохвилинний піт-лейн, а на заключному кілометрі побачила від суддів червону картку, що автоматично означало дискваліфікацію. Олена Собчук не змогла дістати лідируючу групу. Проте надія на медаль, навіть золоту, в України залишалася.
Людмила Оляновська аж до 18-го кілометру боролася за перемогу, але останні два кілометри зіграли проти українки. Вона четверта.
Людмила Оляновська (1:29:46 год, четверте місце): «В Юджині ви мені сказали, що, в першу чергу, я сама собі не пробачу того, що зійшла з дистанції на чемпіонаті світу. І так би й було, якби не одне «але», через яке я все ж змогла собі пробачити. А от цього четвертого місця вже точно пробачити не зможу.
Коли приїхала з чемпіонату світу додому й здала тест на коронавірус, він виявився позитивним. Тому в мене, певно, й була температура чотири дні, хоча в США тест показував негативний результат.
В Орегоні я зійшла заради цього чемпіонату Європи. 15 серпня було вісім років, як я виграла медаль такого ж чемпіонату Європи в Цюриху, і моєю мрією було знову стояти на п’єдесталі. Медаль вийшла дерев’яною. Як сказав Роман Кокошко після свого виступу, є три найприкріші місця – друге, 13-те й четверте. У мене сьогодні було одне з них.
Я вийшла на старт, будучи впевненою у своїх силах. Була готова, навіть попри те, що ми готувалися куди обережніше, ніж до чемпіонату світу, адже коли хворіла на коронавірус минулого разу, не було сили в ногах. А сьогодні прекрасно почувалася, вийшла вперед, не боялася йти, технічно мала, як мені здається, хороший вигляд. Але на останніх двох колах мені залило ікроножні м’язи настільки, що я відпустила групу лідерів. І скільки б я не боролася, як би не намагалася дістати їх, ноги так і не включилися достатньою мірою.
Я дуже вдячна моєму тренеру, Анатолію Соломіну, за те, що підготував мене до цього сезону й завжди вірив у мене. Хто знає, як би все склалося, якби він був тут. Можливо, з його підказками й підтримкою мені б вдалося фінішувати на вищій сходинці».
Олена Собчук (1:32:07 год, дев’яте місце): «Спочатку йшли не дуже швидко, по 4:30-4:35 хвилин. Після восьмого кілометру лідери почали додавати, й коли після половини дистанції при швидкості 4:25 мені дало по ногах, я взагалі не зрозуміла, в чому проблема. Я йду, а ноги не встигають працювати на цю швидкість. Намагалася наздогнати групу, а замість цього отримала додаткове закислення. Це дивно, адже я нормально почувалася, нічого не заважало, погода чудова – а мене «в’яже». Потім ще й стопи почало зводити судомою. Думала, вже доходитиму дистанцію по шість хвилин кілометр. Добре, хоч цього не сталося.
Поки що складно сказати, чому так стлалося. Це третій старт за три місяці, плюс після війни було багато переїздів у підготовчий період. Можливо, це застуда, через яку мені сьогодні майже не спалося.
Насправді, я добре йшла 20 кілометрів після 50-ки. У мене була дуже хороша база й об’єм, на якому я розігналася. Зараз я ходжу лише 20-ки, роблю швидші тренування, а на змаганнях виходить не те, що плануємо. Будемо з’ясовувати з тренером, у чому причина».
Ганна Суслик (не фінішувала): «На щастя, дискомфорт, який відчувала в нозі на чемпіонаті світу, зник. Я тиждень відпочила й все стало на свої місця. От тільки перехворіла після Юджина. Підготовка була досить важкою, але сьогодні навіть погода сприяла високому результату. Тільки судді виявилися надто жорсткими.
На чемпіонаті світу до моєї техніки питань не виникло. Й за тиждень вона не могла змінитися настільки, щоб мене дискваліфікували. Тим більше швидкість на початку була нижча, ніж у Юджині.
Коли отримала два попередження, так почала слідкувати за технікою, так тягнула ногу, що складно навіть було підтримувати темп лідерів. Я навіть не знаю, хто й коли дав мені ще дві картки, але мене дискваліфікували за пів кілометри до фінішу. Я так довго й наполегливо працювала, могла б бодай за десятку-12-ку зачепитися. Але судді вирішили інакше».
Чемпіонкою Європи стала гречанка Антігоні Нтрісмпіоті (1:29.03 год). Полька Катажина Зджєбло (1:29.20 год) та німкеня Саскія Файге (1:29.25 год) зі сріблом і бронзою відповідно.
