Юлія Левченко на чемпіонаті Європи в приміщенні, який 5 березня завершився в Стамбулі, була надзвичайно близькою до п’єдесталу. Як і бронзова призерка змагань Катерина Табашник, вона подолала 1.94 метри, але з третьої спроби й за цим показником посіла п’яте місце. Проте учениця Ірини Пустовойт після виступу була налаштована досить позитивно, навіть попри те, що розчарування все ж було присутнім.
«Коли їхала на чемпіонат Європи, не можу сказати, що ставила перед собою якісь конкретні завдання. Розраховувала показати максимум. Звісно, якби ми з Катею стрибнули так, як на чемпіонаті України в Києві, то й місця могли б бути іншими. А так припустилася технічних помилок. Яких саме, будемо розбирати з тренером. Якби зараз знала, то, певно виправила б їх ще в секторі.
Прикро, що не зачепилася за медаль. Але я рада, що тут, що відібралася, й щаслива за Катю, що вона нарешті на п’єдесталі, адже вона так довго до цього йшла. І рада, що Ярослава принесла золото Україні.
Рада також, що відібралася й поїхала на цей чемпіонат. Для мене це було хвилююче. Хочеться, звісно, щоб ми нарешті вже всі були задоволені, але призових місць лише три, а учасниць більше. Але якщо мені не вдається, як сьогодні, виграти медаль, радію принаймні, що на п’єдесталі є українки. Тим паче зараз, у цей період. Думаю, це додасть енергії і позитиву нашій країні.
Мені хочеться ще стрибати, змагатися. І ми вчора з моєю тренркою, Іриною Пустовойт, говорили про те, що здається, що це лише спорт, але це творча робота і підхід теж має бути творчим. І я щаслива сьогодні».