Катерина Табашник: «Нарешті прокляття четвертого місця зняте»

1209
Фото (c)Ulf Schiller/athletix.ch

«Таке враження, що я вічно четверта», – говорила якось Катерина Табашник. І дійсно, часто саме цю позицію вона посідала – як на чемпіонатах України, так і Європи. Проте цього року їй нарешті вдалося стати другою на національній першості, а в Стамбулі, на чемпіонаті Європи в приміщенні, виграти свою першу медаль змагань такого рівня – бронзову.

Успіху Каті бажали навіть суперниці. «Я дуже рада, що Катя виграла медаль», – говорили як Ярослава Магучіх, так і Юлія Левченко. «О, я така щаслива за вашу Катю», – були слова призерки чемпіонату Європи-2022 чорногорки Марії Вуковіч. Омріяне місце на п’єдесталі їй приніс результат 1.94 метри.

«Нарешті прокляття четвертого місця  зняте! – було першим, що сказала Катя після виступу. – Мені сьогодні наснилося, що я виграла цю медаль. Саме бронзову! Я так довго до цього йшла. Але водночас я засмутилася, що Юля Левченко сьогодні без нагороди, вона теж заслуговувала на це. Я дуже хотіла, щоб ми всі втрьох піднялися на п’єдестал.

Я була добре готова до цього сезону, й навіть на вищий результат, ніж показала. Коли на 1.96 планка впала, я подумала: «Невже знову четверта?» Я не знала точно, якою йду. Думала, четвертою чи п’ятою. Коли побачила, що у мене медаль, дуже зраділа. Проте до цього часу ще не зовсім усвідомлюю, що це зі мною сталося.

Фото (c)Ulf Schiller/athletix.ch

Але хоча я і щаслива виграти медаль, емоцій все одно було не так і багато. В цій медалі – весь мій біль за минулий рік. Вона вистраждана. І я знаю, скільки всього за нею стоїть, скільки покладених життів і пролитої крові. І серед них – життя моєї мами. Але я знаю і відчуваю, що вона зі мною, що вона з неба спостерігає за мною, допомагає мені й радіє нагороді».

Катерина Табашник тривалий час тренувалася у Леоніда Переяславця, але півтора роки тому перейшла в групу Геннадія Зуєва. На той момент вона була травмована, проте він погодився її взяти до себе. Ще минулого року, навіть виступаючи влітку, Катя не могла виконувати всі вправи в повну силу. Проте поступово вона відновлювалася й набирала форму.

«Для Каті ця медаль була дуже важливою. Цього року я піймав себе на думці, що мені подобаються її стрибки. Вона була добре готова, могла стрибати й вище. Попереду у нас збір у Португалії, на якому нам, сподіваюся, вдасться добре підготуватися до літнього сезону», – додав Геннадій Зуєв.

Попередня статтяЯрослава Магучіх і Тетяна Степанова – про золото чемпіонату Європи в приміщенні
Наступна статтяЮлія Левченко: «Стрибки у висоту – це творча робота»