Катерина Табашник зняла з себе в заключний день прокляття четвертого місця й багато хто сподівався, що Андрію Проценку вдасться зняти й своє «прокляття» й нарешті піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу, на яку він так заслуговував.
В Стамбул Проценко приїхав чи не головним фаворитом чемпіонату Європи в приміщенні. І змагання зі стрибків у висоту він розпочав дуже впевнено. Подолавши 2.29, учень Геннадія Зуєва йшов першим, проте дві невдалі спроби на 2.31 й натомість друга вдала для голландця Дува Амельса зіграли проти планів і сподівань. Третю спробу Проценко переніс на 2.33 метри, проте подолати їх не вдалося. Третім став бельгієць Томас Кармой, який поступився українцю за спробами.
«Цього року Андрій приїхав на чемпіонат фаворитом, і це звісно тиснуло на нього. Проте він виграв срібло, й ця медаль дуже важлива для нас і для України», – сказав після виступу Геннадій Зуєв.
«У фіналі добре стрибалося, та й комфортніше було, – говорить Андрій Проценко. – На щастя, сектор трішки змістили і я вже біг по однорідній поверхні, лише по бетону, а не як у кваліфікації, коли починав розбіг на дереві. Шкода лиш, що не змістили ще трішки, адже я починав дуже близько до лінії, там стояли фішки, відбувалися бігові дисципліни.
Але стрибки мені все ж непогано вдавалися, я добре почувався. Був упевнений, що результат буде вищим. На 2.29 досить легко стрибнув. Думав, далі заведуся, й перша спроба на 2.31 була дуже хорошою. На 2.33 добре побіг, але, певно, заблизько. На жаль, спроб, щоб це виправити, не лишилося. Але я щасливий, що знову маю нагороду й для себе, й для України. Шкода лиш, що не почув гімн.
Ну що ж, минулого року в мене було дві бронзи, цього – два срібла. Сьогодні мені також вручили медаль за чемпіонат світу-2014 у приміщенні. Тоді, в Сопоті, я став третім, але через дискваліфікацію росіянина Івана Ухова тепер я срібний призер».