Микола Лабовський: «Для виконання олімпійських нормативів не вистачає мотоциклу»

175

Триразовий чемпіон України на дистанції 1500 м Микола Лабовський, нарешті, прорвався і на європейський п’єдестал – на Командному Чемпіонаті Європи у Бергені (Норвегія) чернівчанин фінішував другим, але на удвічі довшій дистанції. Про секрети своїх успіхів, сімейні перспективи, рекордні швидкості на мотоциклі, двобої з Іваном Гешком, «бомжування» у Чернівцях Микола Лабовський розповів під час web-конференції.

Триразовий чемпіон України на дистанції 1500 м Микола Лабовськийнарешті, прорвався і на європейський пєдестална Командному Чемпіонаті Європи у Бергені (Норвегія) чернівчанин фінішував другим, але на удвічі довшій дистанції. Про секрети своїх успіхів, сімейні перспективи, рекордні швидкості на мотоциклі, двобої з Іваном Гешком, «бомжування» у Чернівцях Микола Лабовський розповів під час web-конференції.

 

Планувати результати – невдячна річ

 

Як ви плануєте покращувати свої результати найближчим часом, щоб здобути путівку на Олімпіаду в Лондон? 
Планувати можна багато чого, головне реалізувати. Щоби поїхати до Лондона, треба пробігти, як мінімум, 3:38. Але не буду називати це планом, бо це – невдячна річ.

 

Чи задоволені умовами, в яких тренуєтесь? 
І так, і ні. З одного боку, добре, що маємо те, що маємо. А з іншого, – ще є куди покращувати і покращувати умови для тренувань у Чернівцях. Сподіваюсь, так воно і буде, коли закінчиться криза.

 

Ви одружені? Якщо ні, то чи є у вас дівчина? 
Та ніби поки що неодружений (дивиться на безіменний палець правої руки
і сміється). Дівчина у мене є. Сподіваюся, я Вас цим не розчарував…

 

Займався боксом і кікбоксингом

 

Цікаво було б знати, з якого віку ви почали серйозно займатись легкою атлетикою? Чи це було єдиним спортивним захопленням, чи були й інші види спорту, якими займалися? І, якщо були, то чому саме легку атлетику обрали? 
Легкою атлетикою серйозно я почав займатися з 17 з половиною років під керівництвом Дениса Тищука
, коли пішов вчитися у ПТУ №6. А «несерйозно» – з 8 класу, коли мене вперше взяли за школу на районні змагання з легкої атлетики. Я тоді виграв 800 м на чемпіонаті Герцаївського району серед учнів 8-9 класів. А через місяць виграв вже і серед всіх школярів району. А в 9 класі я поїхав на обласні змагання, і посів 12 місце на дистанції 800 м. Тоді я ще не тренувався. Щодо інших видів, – мені подобаються єдиноборства. Трохи займався боксом, кікбоксингом. А обрав легку атлетику, напевно, тому, що тут у мене перспективи виявилися кращими.

 

Яка ваша улюблена дистанція? 
Напевно, все
ж таки «півторашка». Хоча норматив майстра спорту міжнародного класу підкорився на неолімпійській дистанціх 3000 метрів.

 

Якщо будуть змагання серед клубів, буду представляти СК «Гешко»

 

Як вважаєте, на яке місце могли претендувати в Норвегії на дистанції 1500 м? 
Щоб це знати, треба було бігти там цю дистанцію. Спортсмени, як правило, претендують на перше місце, а що виборюють, – це вже інша справа (сміється). Іншими словами, поганий той солдат, який не мріє стати генералом.

 

А чому з чотирьох буковинців, які виступали на чемпіонаті в Норвегії, лише троє представляють буковинський спортивний клуб «Гешко»?.. 
Це можна розцінити як пропозицію? (сміється) Якщо у нас будуть проводити змагання серед клубів, напевно, я теж буду представляти СК «Гешко».

 

Коли наступний раз можна буде побачити ваш «двобій» з Іваном Гешком? 
Коли Іван відновиться, тоді, напевно, і зустрінемось на доріжці. Головне, щоб ми обидва були здорові.

 

Розганявся до швидкості 262 м/год

 

Знаю, що ви захоплюєтеся мотоциклами. Який у вас тепер мотоцикл? І до якої швидкості ви розганялися? 
Поки що мотоцикла не маю. А рекорд швидкості у мене – 262 км/год.

 

Як ви думаєте, Гешко ще зможе повернутися на лідируючі позиції в Україні на середніх дистанціях? 
Я думаю, що так, тому що у Івана дуже серйозна база. Дай Боже лише, щоби його більше не турбували травми.

 

Ви виступаєте за «Динамо», тобто є міліціонером В якому званні і на якій посаді? Яку міліцейську роботу виконували? 
Я служу в спортивній команді при УПППМ (училище професійної підговки працівників міліції). Звання у мене – старший лейтенант. Щодо роботи – в січні нас залучали на виборчі дільниці. Ледве відпустили тоді на пару годин взяти участь у церемонії «Зірки естради – зіркам спорту» (сміється).

 

У Чернівцях житла не маю – знімаю квартиру

 

Якось читав, що вам керівники обласної міліції обіцяли дати службове житло. Вже дали? Якщо ні, чи говорили на цю тему з новим начальником Миколою Харабарою? Він спорт любить, поважає? 
Поки що службового житла у мене немає – знімаю квартиру в Чернівцях. З новим начальником на цю тему нагоди говорити поки що не мав. Чи любить він спорт? Чув, що ставиться він до спорту добре. А значить і любить, і поважає (сміється).

 

До яких змагань готуєтеся тепер? 
Передусім, до Чемпіонату України. А далі видно буде.

 

До яких висот у спорті прагнете? 
Для початку дуже хотілося би виступити на Олімпійських іграх. І виступити якнайкраще.

 

Як вважаєте, що стало запорукою такого швидкого росту результатів в кар’єрі, загалом, і, зокрема, цього року? 
Напевно, на початку результати швидко росли тому, що я добре вмію «пахати» (сміється). А цього року певний «скачок» стався, думаю, на фоні того, що відійшов після травми.

 

Чого вам не вистачає для того, щоби піднятися на рівень олімпійських результатів? 
Не вистачає, щоб мені дозволили не бігти, а проїхати на мотоциклі дистанцію, тоді я точно перевиконав би всі олімпійські нормативи (сміється). Як, дасть Бог, піднімусь на такий рівень, розповім, чого не вистачало. А поки що не знаю, бо якби знав, то вже, мабуть, показував би такі результати (сміється).

 

 

Гергій Мазурашу

 

 

www.sportbuk.com

 

 

 

Попередня статтяОлександр Апайчев. Спортивний принцип плюс фактор надійності.
Наступна статтяПродовження дискусії по відбору до збірної