Добре пам’ятаю юніорський чемпіонат світу-2010 з легкої атлетики. Як тоді багатоборці Анастасії Мохнюк довелося змагатися не лише з суперниками, а й з примхами погоди, з сильним дощем. З того часу пройшло лише два з половиною роки, а Анастасія зі спортсменки-юніорки перетворилася у майстра спорту міжнародного класу з п’ятиборства. Такий результат вона показала на зимовому чемпіонаті України з легкої атлетики, який вчора стартував у Сумах.
За сумою п’яти видів Мохнюк набрала 4507 очок – результат, який на сьогодні входить до вісімки найкращих у світовому топ-листі сезону. З ним Анастасія виграла срібну медаль чемпіонату України та стала найкращою у змаганнях серед молоді.
За три роки ви пройшли шлях від юніорки до конкурентоздатної дорослої спортсменки. Як вам дався цей перехід?
Дуже складно, особливо з психологічної точки зору. Все йде від голови. Крім того з кожним роком тренування стають усе складнішими.
Юніорський вік – переломний. Часто саме у цей період вирішується, чи залишиться людина і далі у спорті, чи обере інший шлях…
Залишаються найсильніші. Я з дитинства знала, що буду виступати у великому спорті. Дякувати Богу, все виходить.
На початку зимового сезону тренери говорили про те, що ви можете потрапити на чемпіонат Європи не обов’язково у якості багатоборки. Непогані шанси у вас є і у секторі для стрибків у довжину?
З багатоборства мій результат – у вісімці світового топ-листа сезону. У довжину стрибнула 6,62 м. В Україні цього року так поки що ніхто не стрибав, і я – серед кандидатів на чемпіонат Європи зі стрибків у довжину. Якщо ніхто не перевершить результат, візьмуть мене. Є шанс поїхати і другим номером. У будь-якому випадку, у мене є запасний варіант.
На сьогодні які види багатоборства у вас найсильніші?
Технічні: біг з бар’єрами, стрибки у висоту і довжину.
На чемпіонат України ви якраз чудово почали з бігу на 60 метрів з бар’єрами…
Почала добре, і зі стрибків у висоту показала хороший результат. А потім таке враження, що мене зурочили. Все дуже добре почалося, у другій спробі штовхнула ядро майже на 14 метрів, але не втрималася у секторі. У мене і особистий рекорд – 13,67 метрів. А у Сумах трішки «зажалася», не вийшло до нього наблизитися.
У довжину ніби і добре стрибалося, але не розрахувала з розбігом, як кажуть, погано відчула планку. У першій спробі був малесенький заступ, але це, звичайно, нікого не цікавить. А наступні дві спроби виконувала з резини. Додайте 20 сантиметрів планки плюс той шматок доріжки, який я не доступила, і буде стрибок за 6,50-6,60 метрів.
Головне, що стрибки йдуть. Та що ще важливіше, що виступила з результатом рівня майстра спорту міжнародного класу. Мені 22 роки – і я міжнародник. Я щаслива.
