Абсолютний рекорд і четверте місце Владислава Мазура: «Я віддав усього себе на цих змаганнях»

325
Фото (с)Alexander Hassenstein/Getty Images for European Athletics

Вибух адреналіну з хіба що трохи гіркуватим присмаком насамкінець для українських уболівальників. Саме так можна описати змагання Владислава Мазура у фіналі чоловічих стрибків у довжину на чемпіонаті Європи у приміщенні.

Своїм виступом у Торуні 24-річний вихованець потужної бердичівської школи стрибків залишив насправді незабутні враження. Насамперед, вже дорослою стабільністю, впевненістю і справжнім бійцівським характером. Серія стрибків, у якій Владислав тричі приземлявся за восьми метровою позначкою, – дорогого варта!

Доля золотої медалі у цьому секторі була вирішена ще в першій спробі, коли грек Мілтіадіс Тентоглу, захищаючи у Торуні свій титул зимового чемпіона Європи, приземлився на позначці найкращого результату сезону в світі 8м35см. Втім, комфортно почуватися у статусі лідера, пропускаючи спробу за спробою, Тентоглу не міг з того моменту, коли у третьому раунді срібний призер минулої зимової континентальної першості Тобіас Монтлер, довів рекорд Швеції в приміщеннях до позначки 8.31м. Шкода, та на більше 25-річного шведа не вистачило, хоча всі свої зараховані спроби Монтлер виконав за 8-метровий рубіж…

Головна ж боротьба, яскрава і досить мінлива, велася за третю сходинку торунського п’єдесталу, головною дієвою особою якого і став Владислав Мазур. Свій абсолютний особистий рекорд вихованець Ігоря Лонського встановив у третій спробі, приземлившись на позначці 8м14см. До останнього шостого раунду Мазур тримався на третій позиції, і за перебігом подій в секторі було зрозуміло, що єдиним, хто ще міг сплутати усі карти українцеві, був Крістіан Пуллі. В п’ятій спробі фін чи не впритул наблизився до Владислава зі стрибком на 8.10м. А в шостій… Бум! І новий рекорд Фінляндії в приміщеннях – 8м24см!!!

В останню спробу Владислав Мазур вклався «по повній», але, можливо, саме це неймовірне бажання відігратися і врешті-решт піднятися на торунський п’єдестал і завадило українцеві виконати свій черговий найкращий стрибок у кар’єрі. Заключних 8.05м від екс-чемпіону Європи серед молоді – це був прояв характеру. Це було красиво, далеко, але, на жаль, недостатньо для бронзи.

Заради справедливості, зазначимо, що результат Мазура 8м14см – це найкращий показник для четвертого місця за всю «бородату» історію чоловічих стрибків у довжину на чемпіонатах Європи у приміщеннях. Попередній – 8м13см – належав представникові Чехословаччини Яну Лейтнеру і був показаний ще на зимовій континентальній першості в Піреасі у 1985році.

Своїми неоднозначними емоціями Владислав Мазур поділився одразу після виходу із сектору.

«Звісно, зараз мене опановують неоднозначні відчуття. З одного боку, я цілком задоволений результатом, який для мене став абсолютним особистим рекордом. З іншого, –  сьогодні суперники стрибали надто далеко.

Мені неймовірно хотілося «зачепитися» за медаль, тим паче, що я був дуже близько до здійснення цієї мрії. Без зайвого скажу, що я віддав усього себе на цих змаганнях, але навіть цього не вистачило. Такі шанси, які мав сьогодні, не можна втрачати у жодному разі… Прикро, але це не привід опускати руки чи здаватися.

Будемо продовжувати тренуватися з новою наснагою. Оскільки, технічні помилки  сьогодні все ж таки були. Навіть якщо я не мав жодних нарікань на точність розбігу чи потрапляння на планку, то збій у ритмі та швидкості все ж таки відчувався. Замість того, аби пробивати себе на відштовхуванні, максимально утримуючи горизонтальну швидкість, я трохи готувався до стрибка, тягнув кроки і на цьому, звісно, втрачав. Це все ще залишки старих помилок, над викоріненням яких ми працюємо. Справа в тому, що ми збільшили розбіг з 14-ти на 16 кроків, але довести його до досконалості ще не вдалося. Це й не дивно, бо перейшов я на такий розбіг вперше лише цього зимового сезону.

Мені вже говорили, що нинішньої зими мій стрибок став кращим і вищим. У ньому просліджується політ. Справа в тому, коли вдається перевести швидкість розбігу у стрибок, це виходить природньо, ніби само собою. Як колись казав наш співвітчизник, екс-рекордсмен світу зі стрибків у довжину Ігор Тер-Ованесян: «Стрибок починається на землі». Мій політ цілком залежить від розбігу. То ж якщо він став кращим і видовищним, значить, ми працюємо у правильному напрямку.

Приємно, що відчуття, які були у спробі на 8.14м я добре запам’ятав. Єдиного чого хочеться – це більше стабільності у технічному виконанні. Навіть якщо порівняти стрибки на 8.05 і 8.14, то десь ще на приземленні звалююся чи ще відбувається якийсь збій.

У заключному стрибку аж занадто сильно хотів додати. Можливо, це бажання завадило виконати досконалу спробу з абсолютно холодною головою. Шкода, але вже вийшло те, що вийшло.

Чи міг я додати ще 10 сантиметрів, аби таки утримати третю позицію? Зараз вже важко сказати, але за внутрішніми відчуттями стрибати на 8.20 можна було б.

Те, що мій результат – найкращий для четвертого місця на чемпіонатах Європи в приміщеннях, мене навіть здивувало, адже ці змагання мають дуже довгу історію. Вірю, що з часом у мене будуть й інші рекорди».