Неабиякі надії на медаль у Торуні українці пов’язували зі стрибками у висоту серед чоловіків.
У цій дисципліні Україну мали представляти троє – два дебютанти, які цього року довели свою конкурентоздатність, Дмитро Нікітін і Олег Дорощук, та лідер команди Андрій Проценко. Саме на Проценка робили основні ставки, що й не дивно. На цій же арені, в лютому, він стрибнув на 2.34 метри, виконав олімпійський норматив і на той момент разом з італійцем Джанмарко Тамбері і білорусом Максимом Нєдосєковим очолив світовий топлист сезону. Але проблеми зі спиною перекреслили надії Андрія на другу поспіль медаль чемпіонату Європи в приміщенні. Нагадаємо, два роки тому в Глазго він виграв срібло.
Та навіть попри відсутність Проценка на чемпіонаті Європи шанси на медалі або як мінімум на високі місця зберігалися. І якщо боротися з Тамбері і Нєдасєковим було б складно, то з рештою учасників цілком під силу і Нікітіну, і Дорощуку.
Олегу, на жаль, не вдалося впоратися з кваліфікацією і він припинив боротьбу на чемпіонаті вже після неї. Натомість Дмитро вийшов до фінальної вісімки.
Нікітін, як і Проценко, у лютому вже виступав у Торуні на комерційних змаганнях і встиг познайомитися з сектором. Після кваліфікації на чемпіонаті Європи учень Ігоря Лонського говорив про те, що це йому допомогло, він встиг скоригувати деякі технічні моменти і вже знав, чого очікувати і від сектору, і від покриття у ньому.
На фінал Нікітін вийшов сповнений бажання показати свій найкращий результат, що потенційно могло дозволити зачепитися за медаль. Почавши змагання зі стартових 2.10, він впевнено долав висоту за висотою до 2.23 включно.
«З 2.10 почав для того, щоб розстрибатися, – говорить Дмитро Нікітін. – Для того, щоб більш готовим виходити на кожен стрибок, вирішив не робити довгих пауз і не пропускати висоти».
Проблеми виникли на 2.26. Після двох невдалих спроб Нікітін вирішив перенести третю на 2.29, які в разі успіху стали б його новим особистим рекордом. Проте планка не встояла. На першому в кар’єрі чемпіонаті Європи в приміщенні Дмитро Нікітін посів п’яте місце.
«Якби швидше зробив кінцівку у першій спробі на 2.26, все б вдалося, – продовжує Дмитро. – Зараз прокручую в голові змагання і розумію, що вже після першої невдачі на 2.26 потрібно було переносити спроби. Думаю, це було б краще, я був би впевненішим. А так на 2.29 залишилася лише одна спроба. Відчував, що можу показувати такий результат і з ним може бути медаль. Але, на превеликий жаль, не склалося. Потрібно було трішки потримати плече, а я відразу йшов плечами на планку…
Зараз, звісно, засмучений. У підготовці все йшло добре, був налаштований на високі стрибки, але трішки не вистачило. Прикро, адже якби показав бодай свій результат, був би в призовій трійці.
Трішки здивували лідери. Думав, боротьба йтиме на 2.35-2.37, не чекав, що побачимо стрибки на 2.40. Молодці, що тут скажеш. Особливо Максим Нєдосєков. Таку інтригу зарядили! Є до чого прагнути».
А лідери – Джанмарко Тамбері й Максим Нєдосєков – і справді закрутили неабияку інтригу. До 2.31 включно лідирував італієць. 2.33 він подолав з другої спробі і поступився лідерством, але вже на 2.35 знову вийшов на перше місце. Білорус після двох невдач на цій висоті третю спробу переніс на 2.37, подолав їх і очолив світовий топлист сезону. Тамбері цього зробити не вдалося, він другий. У статусі чемпіона Нєдосєков виконав три стрибки на 2.40, але підкорити ще й цю висоту поки що не зміг. Бронзу з результатом 2.26 м виграв бельгієць Томас Кармой.
